Що таке куркума
Куркума — мелене кореневище Curcuma longa, багаторічної рослини з родини імбирних. Звідси її друга назва, куркума довга, і англійська turmeric. Кореневища викопують, варять або пропарюють, сушать на сонці 10–15 днів і мелють у порошок кольору яєчного жовтка. Наша партія — з Індії: країна вирощує близько трьох чвертей світового врожаю і сама ж з’їдає більшу його частину.
Колір дає куркумін. У меленому корені його в середньому близько 3% за масою, решта — крохмаль, клітковина та ефірна олія, яка відповідає за запах (Tayyem et al., Nutrition and Cancer, 2006). Пігмент настільки стійкий, що порошок значиться харчовим барвником E100 — його додають у гірчицю, маргарин і сири заради кольору.
Який смак і чи гостра вона
Гострою куркума не буває. Першим приходить землистий, трохи мускусний запах, на язиці — м’яка гірчинка з імбирним теплом і деревним хвостом. Схоже на суху гірчицю без пекучості. Інтенсивність смаку низька, а кольору — дуже висока: чверть чайної ложки фарбує каструлю рису, але майже не змінює його смак.
Гіркота проявляється при передозуванні. Більше половини чайної ложки на 4 порції — і страва починає віддавати аптекою. Друга причина гіркоти — перепалений порошок: у розпеченій олії він темніє за пів хвилини.
Як відрізнити чисту від підфарбованої
Куркуму продають на вагу й за кольором, тому її підфарбовують. У Бангладеш дослідники знайшли в торговій куркумі хромат свинцю — отруйний жовтий пігмент, який додавали для яскравості (Forsyth et al., Environmental Research, 2019). В Індії для того самого використовують барвник метаніловий жовтий. Захиститися допомагають три перевірки.
Колір. Чистий порошок — жовто-помаранчевий, трохи приглушений. Неоново-яскравий лимонний або кислотно-помаранчевий відтінок — привід насторожитися. Вода. Чайну ложку розмішати в склянці теплої води й залишити на 20 хвилин. Чистий порошок осідає на дно, вода над ним світло-жовта. Густо забарвлена вода при чистому осаді видає розчинний барвник. Запах. Розтерта в пальцях дрібка пахне землею та імбиром. Порошок без запаху — старий або розбавлений крохмалем.
Куркума й імбир — одне й те саме?
Родичі, але різні рослини. Обидві з родини імбирних, обидві — кореневища, в обох схожі вузлуваті бульби. На цьому схожість закінчується. Мелений імбир бежевий і пекучий, його беруть заради гостроти. Куркума жовта й м’яка, її беруть заради кольору та землистої ноти. У карі й пряниках вони часто стоять поруч, але замінити одне одного не можуть.
Куди додавати і скільки
Рис і плов — чверть чайної ложки на склянку крупи, у воду або в олію перед засипанням. Колір виходить рівним, без плям. Карі, дал і сочевичний суп — половина чайної ложки на 4 порції, завжди через олію: порошок прогрівають 20–30 секунд разом із цибулею, поки не запахне, і одразу вливають рідину.
Огірки з куркумою — один із найпопулярніших зимових рецептів: куркума дає маринаду золотий колір і м’яку гірчинку, у парі з нею йде гірчиця в зернах. Курка, гарбуз, цвітна капуста й картопля запікаються з нею в олії до золотистої скоринки. У тісто для булочок і в омлет її кладуть на кінчику ножа, заради кольору.
Куркума-лате, воно ж золоте молоко: половина чайної ложки на 250 мл теплого молока, дрібка кориці та меленого імбиру, мед за смаком. Щоб пофарбувати яйця куркумою на Великдень, беруть 2–3 столові ложки на літр води, варять яйця в цьому відварі 10–15 хвилин і залишають у ньому холонути: шкаралупа стає насичено-жовтою.
Чому її кладуть разом із перцем
Куркумін погано розчиняється у воді й слабко всмоктується. Піперин із чорного перцю змінює картину: в експерименті з добровольцями 20 мг піперину підвищували засвоєння куркуміну в 20 разів (Shoba et al., Planta Medica, 1998). Другий помічник — жир, у якому пігмент розчиняється. Тому індійська кухня століттями робить те, що підтвердила фармакологія: обсмажує куркуму в олії й майже ніколи не обходиться без перцю.
Чим замінити
Заради кольору підійде сафлор: він фарбує рис і бульйон у жовтий, смаку майже не дає. Шафран теж забарвлює, але в нього свій сильний аромат і інша ціна. Готова суміш карі вже містить куркуму — її можна взяти, якщо решта спецій суміші доречна. Замінити землистий смак куркуми нічим.
Як зберігати і чим відмити плями
Куркума тримає колір і аромат 1–2 роки в закритій банці, у темряві, за температури до 20°С і вологості до 75%. Світло руйнує куркумін: порошок на відкритій полиці блідне за кілька місяців. Скляна банка зручніша за пластикову — пластик забарвлюється назавжди.
Плями з обробної дошки й пластику виводить сонце: куркумін вигорає на світлі за день-два. Зі стільниці їх знімають кашкою із соди. Від мила й соди жовта пляма червоніє — так куркумін реагує на луг, це нормально, після змивання колір іде.
Що відомо про користь куркуміну
Протизапальна та антиоксидантна дія куркуміну показана в лабораторних дослідах, а от клінічні випробування на людях дають суперечливі результати. Огляд у Journal of Medicinal Chemistry (Nelson et al., 2017) не знайшов жодного переконливого плацебо-контрольованого дослідження, яке підтверджувало б лікувальний ефект. Головні перешкоди — погана розчинність і швидкий розпад речовини в організмі.
Безпечна межа відома точніше. EFSA встановила допустиме добове споживання куркуміну — 3 мг на кілограм маси тіла, близько 210 мг для людини вагою 70 кг. Це приблизно 7 г порошку на день. Кулінарна доза — 0,5–2 г на порцію, тобто з великим запасом нижче порога.
Фасування і доставка
Чотири фасування: 100, 200, 500 г і 1 кг. Домашній кухні вистачає 100 г на кілька місяців, якщо спеція йде в рис і карі кілька разів на тиждень. Пів кілограма й кілограм беруть під консервацію огірків, кафе та харчові цехи: що більша упаковка, то нижча ціна за 100 г. Купити куркуму можна з доставкою Новою Поштою по всій Україні, зокрема в Київ.





Я постійно готую страви різних кухонь світу, а в магазинах часто немає потрібних спецій, тут же зручно — замовити можна відразу все, і якість норм.