Що таке паприка
Паприка — мелені солодкі перці Capsicum annuum: той самий вид, що болгарський перець на ринку й пекучий чилі, тільки сорти інші. Стручки сушать, видаляють частину насіння й перегородок і мелють у дрібний порошок. Наша партія — з Китаю: країна сьогодні входить до найбільших її виробників у світі разом з Іспанією, Угорщиною та Перу. Порошок яскраво-червоний, солодкий, без гостроти.
Слово угорське. В Угорщині паприкою називають і сам перець, і прянощі з нього, а на кухні вона головна після солі: без неї немає ні гуляшу, ні паприкашу. У решті світу слово закріпилося саме за меленим солодким перцем.
З яких перців її роблять
Для прянощів виводять особливі сорти: тонкостінні, сухі, з високим вмістом червоних пігментів. М’ясистий салатний перець не годиться — він довго сохне й дає мало порошку. Колір і смак залежать від того, скільки насіння й білих перегородок залишили під час помелу. Що їх менше, то порошок червоніший і солодший. Гострота живе якраз у перегородках, тому в гострі сорти порошку їх додають, а в солодкі — прибирають.
Який у неї смак і колір
Першою відчувається солодкість стиглого перцю, за нею — легка фруктова кислинка й трохи гіркуватий, майже тютюновий хвіст. Гостроти немає. Аромат м’який, поки порошок сухий, і розкривається в теплі та жирі. Інтенсивність смаку середня, кольору — висока: чайна ложка забарвлює каструлю соусу в насичено-червоний.
Колір дають каротиноїди капсантин і капсорубін. Це ті самі пігменти, що роблять перець червоним на грядці, і вони розчиняються в жирі, а не у воді.
Як Угорщина ділить паприку на сорти
Там її класифікують за солодкістю, гостротою й кольором. Különleges — «особлива», найяскравіша й найсолодша. Csemege — «делікатесна», м’яка, з ледь помітним жаром. Édesnemes — «шляхетно-солодка», найходовіший сорт для гуляшу. Félédes — «напівсолодка», з помітною гостротою, і erős — гостра. Назви трапляються на імпортних упаковках, і за ними легко зрозуміти, що всередині.
За смаком наша ближча до солодких сортів цієї шкали: максимум кольору, гострота нульова. Її беруть як основу, а жар за потреби додають окремо.
Паприка і Нобелівська премія
Угорський біохімік Альберт Сент-Дьйордьї на початку 1930-х шукав щедре джерело вітаміну C для своїх дослідів і знайшов його у свіжому перці-паприці із Сегеда. З нього вдалося отримати чисту аскорбінову кислоту в кількостях, достатніх для досліджень. 1937 року він отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини.
Чесне застереження: мова про свіжий перець. У сушеній меленій паприці вітаміну C майже не лишається — він руйнується під час сушіння й зберігання. Прянощі цінують за колір і смак, а по вітамін ідуть до свіжих овочів.
Куди класти і скільки
Гуляш і паприкаш — 1–2 столові ложки на кілограм м’яса, це страви, де вона головна. Курка, свинина, риба в маринаді — чайна ложка на кілограм разом з олією, часником і сіллю. Лечо, рагу, тушкована капуста й квасоля отримують від неї колір і солодкість.
Яєчня, шакшука, фаршировані яйця, хумус і картопляний салат — посипати перед подачею, заради кольору. Плов і рис — дрібку в олію перед засипанням крупи. Домашні ковбаси, фарш, котлети — 5–10 г на кілограм. У сухих сумішах для барбекю вона зазвичай становить основу — до половини об’єму.
Чому її прогрівають в олії
Червоні пігменти розчиняються в жирі, тому порошок, прогрітий в олії, забарвлює соус рівномірно й віддає більше смаку. Порошок, висипаний просто у воду, плаває плямами й дає блідий колір.
Межа тонка: у паприці багато цукрів, і на сильному вогні вона пригорає за секунди. Тому пательню з цибулею знімають з вогню, всипають спецію, перемішують 10–15 секунд і одразу вливають рідину. Так роблять угорські кухарі з гуляшем, і саме так виходить густий червоний соус без гіркоти.
Солодка, копчена чи гостра
Солодка паприка — база: колір і м’який смак без сторонніх нот. Копчена додає до цього дим і змінює характер страви, її беруть в іспанську кухню й для смаку гриля. По гостроту йдуть до червоного меленого перцю: він із того самого виду, але пекучих сортів, і замінювати одне одним один до одного не можна. Для заправки, де перець має бути помітним, зручніша різана паприка — пластівці, а не порошок.
Як вибрати паприку за кольором
У світовій торгівлі паприку оцінюють за кольором — в одиницях ASTA: що вище число, то більше червоних пігментів. Покупцеві вистачить ока. Добрий порошок — яскраво-червоний, без бурого й помаранчевого відтінку. Бурий колір означає стару партію або перепечений під час сушіння перець, помаранчевий — багато насіння в помелі. Порошок має бути сухим і сипким; легка жирність на дотик нормальна, а грудки свідчать про вологу. Розтерта дрібка пахне солодким перцем, а не пилом.
Як зберігати і скільки брати
Вона тримає колір і смак близько року в закритій банці, у темряві, за температури до 20°С і вологості до 75%. Світло знебарвлює її швидко, тепло від плити — теж, тому полиця над плитою їй не підходить. Велику пачку після відкриття зручно тримати в холодильнику.
Чотири фасування: 100, 200, 500 г і 1 кг. Домашній кухні 100 г вистачає на пару місяців гуляшів і маринадів. Пів кілограма й кілограм беруть під домашні ковбаси, кафе та м’ясні цехи: що більша упаковка, то нижча ціна за 100 г. Купити паприку можна з доставкою Новою Поштою по Києву та всій Україні.





Раніше якось не дуже любила паприку, але відколи одного разу купила її тут, вона мій фаворит — додаю її практично скрізь, бо паприка від СпайсШоп супер!